Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 923/89/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Костенко Т.Ф. - головуючого,

Божок В.С.,

Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ФОП ОСОБА_4на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016у справіГосподарського суду Херсонської областіза позовом ФОП ОСОБА_4доГоловного управління Держгеокадастру у Херсонській областіпропродовження строку дії договору оренди,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.03.2016 господарського суду Херсонської області в задоволені позову про визнання поновленим договору оренди землі загальною площею 88,2427 га, укладеного 24.05.2001 між гр. ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_4) та Старосільською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області, посвідчений та зареєстрований за №731, на тих же умовах та на той же строк, відмовлено.

Постановою від 28.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору оренди від 24.05.2001, укладеного на підставі рішення Старосільської сільської ради від 07.02.2001 №134 між радою та гр. ОСОБА_5, останньому надано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 100 га, яка знаходиться на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області для сільськогосподарського виробництва.

Строк дії договору з 12.02.2001 по 11.02.2016 (на 15 років). По закінченню строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку договору (п. 2.2 договору).

Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №731, зареєстрований виконкомом Старосільської сільської ради 28.05.2001.

Згідно плану (схеми) земельної ділянки, переданої в оренду громадянину ОСОБА_5, в оренду передано одну земельну ділянку єдиним масивом площею 100 га.

Громадянка ОСОБА_4, яка зареєстрована як ФОП 15.12.2003, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2015 є спадкоємцем прав та обов'язків ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі за договором оренди земельної ділянки від 24.05.2001.

ФОП ОСОБА_4 звернулась до Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, повноваження якого щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення визначено ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 24.05.2001.

Листом від 15.10.2015 № 31-21-7777.4-4729/27-15 відповідач повідомив про необхідність звернення з відповідною заявою та надання певних документів, необхідних для розгляду вказаного питання.

04.12.2015 ФОП ОСОБА_4 повторно звернулась із заявою про продовження строку договору оренди, у відповідь на яку відповідач листом №3-838/0-288/29-15 від 18.12.2015 відмовив у задоволенні клопотання позивача із посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки згідно договору оренди земельної ділянки в оренду передано одну земельну ділянку площею 100 га, тоді як відповідно до наданих заявником витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки в оренді перебувають дві окремі земельні ділянки загальною площею 88,2427 га.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_4 з позовом у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій у цьому зв'язку обґрунтовано взято до уваги те, що згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.10.2015 № НВ-6501464372015 та від 20.10.2015 № НВ-6501464402015 площа орендованої земельної ділянки, як і її конфігурація та межі змінилися, і фактично в оренді перебувають дві земельні ділянки меншою загальною площею, ніж площа земельної ділянки, яка була передана в оренду, що в свою чергу вказує на фактичну зміну самого об'єкта (предмета) оренди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

З врахуванням того, що в даному випадку відбулась зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (правова позиція Верховного Суду України у справі № 911/1707/15, постанова від 25.05.2016), вмотивованим є висновок судів про відмову в позові.

До того ж, як вірно зауважено судами, договір оренди земельної ділянки укладено із громадянином ОСОБА_5, правонаступником якого згідно свідоцтва про право на спадщину за законом є фізична особа ОСОБА_4, а не суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_4

З огляду на викладене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 28.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/89/16 залишити без змін.

Головуючий: Костенко Т. Ф.

Судді: Божок В.С.

Коробенко Г.П.